19/1/14

Зробив як і треба - прочитав оповідання Френсіса Скотта Фіцджеральда, потім подивився ту екранізацію 2008 року з Бредом Піттом та Кейт Бланшет. Читаючи оповідання - видалось мені якимось гумористичним, хіба така нотка драми була в кінцівці. А от з фільму зробили повністю плаксиву і нудну драму, та ще й події переробили. Навіть були такі моменти, коли хотілось вимкнути комп’ютер і більше не згадувати про ту екранізацію, але переборов себе і додивився. От якби зняли все за оповіданням (хотілось би подивитись на участь Баттона у американо-іспанській війні). Незважаючи на це все, в кінці фільму прозвучала така цікава фраза про те, що кожен має своє призначення. Змушує задуматись про своє власне існування.